Ринок сільгоспземель планують відкрити вже за 9 місяців: хто зможе продати і купити

Треба зробити закон, за яким українець може розпоряджатися вільно своєю землею, каже президент Володимир Зеленський.



1,5 мільйона українців вже померли, не отримавши жодного прибутку від своєї землі, каже прем’єр-міністр Олексій Гончарук.



В Україні існує ринок землі, «чорний», «сірий», але не прозорий і не відкритий, каже міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.



Треба продовжити мораторій до 2025 року – кажуть 34 депутати Рівненської обласної ради, заявляючи про незгоду з рішенням відкрити ринок.



Насправді вони в такій думці не самі – 58% опитаних українців проти скасування мораторію та відкриття ринку сільгоспземель, підтверджує Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології. 24% опитаних – за.



Також за 240 депутатів Верховної Ради, які вже ухвалили законопроєкт про відкриття ринку сільськогосподарських земель у першому читанні. До другого поки не дійшли.



Розповідаємо, хто та за скільки потенційно зможе купити землю у 2020 році.



Відколи в нас мораторій?

Від далекого 2001 року, коли другий президент Леонід Кучма підписав закон «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)».



Документ встановив, що власники паїв не можуть їх купувати-продавати, дарувати або передавати право власності в інший спосіб до врегулювання цієї процедури Земельним кодексом. Вказали й винятки: землю можна було передати в спадщину або викупити для державних/громадських потреб.



За 10 місяців Кучма підписав і перший Земельний кодекс незалежної України. Пункт 15 у «Перехідних положеннях» Кодексу продовжував заборону на купівлю-продаж землі до 2005 року.



Окрім паїв, під мораторій потрапили ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, тобто виготовлення товарів не для особистого використання, а, наприклад, на продаж, власниками яких є громадяни та юрособи, та ділянки для особистого селянського господарства.



Мораторій у 2001 році став у Верховній Раді вимогою комуністів, хоча уряд виступав за вільне володіння землею. За підтримку Земельного кодексу комуністи вимагали 30-річну заборону на купівлю-продаж землі.



Загалом мораторій продовжували 10 разів – у 2004 (за Кучми), 2006, 2008 (за Ющенка), у 2010 (за Ющенка, але закон підписував голова Верховної Ради Володимир Литвин – сам Ющенко його ветував) 2011, 2012 (за Януковича), у 2015, 2016, 2017, 2018 (за Порошенка).



Як у законі «Про угоди щодо відчуження» 2001 року, так і в Земельному кодексі, заборона на купівлю-продаж описана як тимчасова.



У першому випадку – «до врегулювання порядку», у другому – «до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення». Тобто колись ця заборона врешті решт мала закінчитися.



Під цим мораторієм усі-усі землі?

Майже усі землі сільськогосподарського призначення.



Під мораторієм в Україні 96% сільськогосподарських земель – це приблизно 41 мільйон гектарів. Це площа такого розміру, що на ній поміститься 20 областей розміром як Рівненська область. Також на цій площі помістяться одночасно всі землі Німеччини і Швейцарії.



Увага, ще раз: це не землі під будівництво будинків чи землі, засаджені лісами, це окремий вид земель – сільськогосподарського призначення.



З 96% підмораторних земель 68% – це безпосередньо паї у приватній власності. Це майже 28 мільйонів гектарів, якими з 2001 року їхні ж власники не можуть повноцінно розпоряджатися, зокрема, не можуть продати. Їм лишається або працювати на цій землі самим, або здавати в оренду.



Таких власників паїв в Україні майже 7 мільйонів, тобто відкриття ринку стосуватиметься кожного шостого громадянина.



26% – це сільськогосподарські угіддя у державній і комунальній власності. Ще близько 7% підмораторних земель – це землі для ведення товарного виробництва та інші.



Інші 4%, які не потрапили під державний мораторій, це приватні землі у вільному обігу. Наприклад, для індивідуального садівництва.



Хто взагалі нині вирішив відкрити ринок?

Президент. У своїй передвиборчій програмі питання землі він окреслив всього однією фразою – «формування прозорого ринку землі».



А на п’ятий день роботи Верховної Ради 9-го скликання, у якій більшість отримала пропрезидентська «Слуга народу», дав доручення – скасувати мораторій на продаж і ухвалити закон про ринок. Розробити його мав Кабмін до 1-го жовтня, що він і зробив.



Утім Верховна Рада 13-го листопада несподівано проголосувала не за урядовий законопроєкт 2178, а за альтернативний від депутатів «Слуги народу» 2178-10.



Серед його авторів і «слуга» з Рівненщини – обраний за 156 округом Сергій Литвиненко. На час виборів виконував обов’язки директора держпідприємства «Зірненський спиртовий завод» у селі Зірне Березнівського району, має освіту вчителя фізкультури, юриста, спеціаліста з харчових технологій. Нині – депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики.



Усі автори законопроєкту про землю – члени цього комітету. З них 9 мажоритарників і 5 далеко не перших списочників (53, 79, 96, 107, 125 номери у списку «Слуги народу»).



То що в законопроєкті?

По-перше, він розширює перелік потенційних покупців-продавців. Право власності на землю сільськогосподарського призначення отримають:



  • громадяни України;
  • юридичні особи, створені за українським законодавством;
  • держава;
  • територіальні громади.

Землю НЕ зможуть купити іноземці та люди без громадянства, хіба вони отримають спадщину. Але успадковану землю вони мають продати протягом року.



До речі, чинний Земельний кодекс дозволяв купувати сільськогосподарську землю громадянам України, які мають сільськогосподарську освіту або ведуть товарне сільськогосподарське виробництво; юрособам, в установчих документах яких написано, що вони займаються сільськогосподарським виробництвом.



По-друге, законопроєкт обмежує кількість земель, які можна мати в одних руках.



Одна людина або юридична особа може купити:



  • не більше 35% сільськогосподарських земель у межах однієї об’єднаної територіальної громади;
  • не більше 8% сільськогосподарських земель у межах однієї області або Криму;
  • не більше 0,5% сільськогосподарських земель України загалом (це понад 200 тисяч гектарів, вказує BBC).

По-третє, він надає переважне право на купівлю земельної ділянки її чинному орендарю. Звісно, якщо він сплатить ціну, за якою її продаватимуть. Переважне право діятиме й на аукціоні, для цього орендар має запропонувати рівну до найвищої ставки ціну.



По-четверте, законопроєкт пропонує без торгів, за ціною, яку визначають за допомогою нормативної грошової оцінки, викупити ділянку у розстрочку до 5 років, якщо людина має право постійного користування, довічного успадкованого володіння землі державної або комунальної власності для селянського господарства. Або ж у випадку, якщо людина отримала право оренди, переоформивши право постійного користування.



Якби такого пункту не було, громадяни, які постійно обробляють землю, мали б викуповувати її на загальних торгах.



По-п’яте, законопроєкт забороняє компаніям з кінцевим власником-іноземцем купувати землю державної, комунальної та приватної власності до 1 січня 2024 року. Але є виняток.



Заборона не поширюється на компанії з кінцевим власником-іноземцем, якщо вони зареєструвалися в Україні щонайменше 3 роки тому; якщо право оренди/емфітевзису (право на довгострокову оренду з можливістю відчуження) виникло до того часу, як закон набере чинності – тобто до 1 жовтня 2020 року). Тобто іноземці, які підпадають під ці категорії, таки зможуть купити землю.



Це п’ять найбільших змін, які «слуги народу» пропонують внести до Земельного кодексу.



Ще кілька положень їхнього законопроєкту пропонують змінити закони «Про Державний земельний кадастр», «Про санкції» та інші.



Наприклад, позбавлення права купити землю пропонують зробити одним з видів санкцій – економічних та інших обмежень з боку України стосовно іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також стосовно терористів.



Перелік потенційних покупців і площа землі остаточна?

Ні, це лише перше читання. Є ще друге, до якого поки не дійшли.



Але голосуватимуть за цей же законопроєкт?

Так, але з правками, тобто змінами. Їх станом на 11 грудня внесли понад 4 500. Близько 3 900 – депутати з фракції «Опозиційна платформа – За життя», які проти відкриття ринку. Зміст цих правок нам нині невідомий.



Зеленський на початку листопада заявив, що до другого читання до законопроекту внесуть поправку щодо переліку покупців і продавців. Купити та продати землю зможуть тільки українці та українські компанії. А давати право купівлі іноземцям чи ні – мають вирішити на всеукраїнському референдумі.



За даними радника прем’єра з економічних питань Олексія Мушака, з тексту до другого читання іноземців виключать з потенційних покупців у будь-якому вигляді. Така заборона діятиме до референдуму. Граничну кількість землі в одних руках зменшать з 200 тисяч гектарів до 5-50 тисяч.



У перші роки роботи ринку на перепродаж землі накладуть додаткові податки, аби уникнути спекуляцій.



Також він оприлюднив кілька українських агрохолдингів, яким можуть заборонити купувати землю: «Укрлендфармінг», «Кернел», NCH, МХП, «Астарта» Причина – наявність іноземців серед акціонерів компанії. Компанії, яким можуть дозволити: «Епіцентр Агро», «Укрпроминвест-Агро», HarvEast, «Нібулон».



А хто у Верховній Раді проти відкриття ринку?

Легше сказати, хто за.



За відкриття ринку в першому читанні голосували 240 депутатів, 227 з яких – зі «Слуги народу» (також були «слуги», які голосували проти або утрималися). Ще 13 голосів дали позафракційні депутати.



Депутати «Європейської солідарності» та «Батьківщини» майже повністю голосували проти або утрималися. Фракція «Голос» і група «За майбутнє» здебільшого утрималася. Депутати «Опозиційної платформи – За життя» майже всі були відсутні на голосуванні.



Тоді, 13-го листопада, з трибуни відкриття ринку підтримали лише нардепи від «Слуги народу». Зокрема, Микита Потураєв кричав, що з відкриттям ринку Україна «поховає комунізм» і зведе рахунки з «маніяком Леніним і з людожером Сталіним, які зробили все, щоб позбавити український народ головного багатства – землі».



Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала депутатів «не продавати останнє, що лишилося». Юрій Бойко з ОПЗЖ говорив депутатам, що з дня голосування за це законопроєкт починається їхнє «падіння».



Мажоритарник за тернопільським округом Микола Люшняк закликав закінчити процес децентралізації, аби землею змогли розпоряджатися громади.



Сергій Рахманін від «Голосу» та Ірина Геращенко від «Європейської солідарності» виступили за відкладення документу.




Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.



Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.




Джерело статті: “https://4vlada.com/rynok-silgospzemel-planuiut-vidkryty-vzhe-za-9-misiatsiv-hto-zmozhe-prodaty-i-kupyty”