«Мистецький Арсенал» змінює орієнтацію



«Хай музейники сплять спокійно! Ніхто не збирається відбирати у них експонати!» — з такими словами почала своє вітальне слово на круглому столі «Музей у сучасному контексті» директор Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» Наталя Заболотна.

На цьому круглому столі вкотре розбирали чергову концепцію розвитку «Мистецького Арсеналу». До розмови були запрошені представники арт-світу та українські музейники.

Сучасне керівництво поставило перед собою амбітні плани: Мистецький Арсенал сприятиме інтеграції України у світовий культурний простір, демонструватиме її належність до європейської культури, об’єднає великий обсяг культурних ініціатив та надбань країни в один концептуальний національний проект з орієнтацією на майбутнє.

Відштовхуючись від назви що це саме «МИСТЕЦЬКИЙ Арсенал», на площі понад 30000 квадратних метрів протягом 3 років планують розвернути стаціонарну виставку про історію розвитку українського мистецтва за 20000 років : від часів

Кам’яної могили до сучасності. Тут будуть представлені лише малюнки та художні твори.

По плану керівництва комплекс виконуватиме важливі функції, які досі не були поєднані в жодній культурно-мистецькій інституції України. Це буде музей поза часом, музей нового покоління, з сучасною технічною інфраструктурою, яка відповідатиме вимогам динамічного виставкового центру і одночасно виконуватиме освітню місію, з виставково-експозиційні залами, арт-лабораторіями, де проходитиме діалог з художниками, електронною бібліотекою, книгарнею, конференц-залами, інформаційні центрами, навчальними аудиторіями. Сучасний арт-музей європейського типу.

Наталя Заболотна : «Ми не плануємо зробити з Арсеналу статичну установу. Це має бути симбіоз минулого з сучасним. Ми хочемо відійти від поняття, що музей — закрита банка. Треба робити щось феєричне, аби затягнути сюди людей, аби він став цікавим світу, відвідувачам».

Саме цю концепцію побачила пані Наталя, мандруючи по 8 країнам світу. Під час цих візитів вона відвідала півсотні музеїв, провела численні переговори з західними колегами. Всім відомо, що в арт-світі все тримається на особистих контактах.

І ось результат: на круглий стіл приїхали провідні закордонні арт-фахівці, які одноголосно підтримали нову концепцію музею. Вони були в захвати від об’єму будівлі, від її архітектури, ділились мріями про майбутні інсталяції…

В «Мистецькому Арсеналі» уже проводять низку арт-виставок. План заходів розписаний до 2013 року.

На запитання про долю музеїв Києво-Печерської лаври, які планували переселитися саме до «Мистецького Арсеналу», була тверда відповідь: «А де ви тут бачите музей? Це – будівельний майданчик! І зрештою, «Мистецький Арсенал» це не музей в музеї. Тут повинен бути один директор, один куратор, одна концепція. Це має бути єдиний арт-майданчик, а не окремі музеї з амбарними замками».

Українські музейники від цієї ідеї не в захваті. Будівля «Мистецького Арсеналу» знаходиться біля святині православ’я. Тут недоречно влаштовувати арт-експерименти. В уяві українських музейників, на місці Арсеналу треба робити музейне містечко, де була б представлена вся Україна, а не тільки одна з її граней.

Борис Возницький, голова музейної Ради, Герой України, директор Львівської картинної галереї:

- Я за своє життя зробив 16 музеїв. Був біля витоків «Мистецького Арсеналу ». В концепцію розвитку музею було стільки вкладено грошей і часу! Її робили і австрійці, і японці... Та ніхто з іноземців не знає, що таке Україна. Ми повинні прислухатися і робити свій український музей, а не нову виставкову галерею.

Адріана Вялець, директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва

- Мистецький Арсенал має історичну пам’ять, що базується на історії нашої держави. Тут повинно бути представлено народне мистецтво. Галеристи цього не розуміють. Арсенал треба повернути музейникам.

Музей – інтелектуальна установа. Він заставляє думати, аналізувати.

А галерея за своєю концепцією, це таке собі слайд-шоу, без особливого смислового навантаження. І мигтить воно всього декілька днів, мов різдвяна ялинка. По великому рахунку, це ярмарок пихатості, де куратори диктують свої умови.

І люди відвідують це шоу… Тож, враховуючи сучасний культурний рівень населення, виставкова концепція розвитку «Мистецького Арсеналу» таки має сенс.

Але виникає питання: куди діватися музеям, яких ось-ось викинуть на вулицю в угоду московським попам? Що їм робити? Знову ховати експонати в ящики-домовини? А куди «ховати» колектив?

Уряд вкотре приймає поспішні та безвідповідальні рішення і зовсім не переймається концепцією розвитку музейної справи. Повна відсутність культурної політики!

На київський мапі поки що немає «Мистецького Арсеналу».Не сумніваюсь, нова команда Арсеналу цю білу пляму дуже швидко замалює феєричною фарбою.

Та я дуже боюся, що в наступному році ми не дорахуємось київських музеїв. Їх просто викреслить байдужа рука чиновника від культури.

Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»

фото з сайту http://artarsenal.in.ua


Сайт продается

Цена: 500$

Обращатся : [email protected]