Європарламент чекає від ЄС персональних санкцій щодо відповідальних за смерті на Майдані

Європарламент чекає від ЄС персональні санкції щодо відповідальних за смерті на Майдані
Вимога до президента України Віктора Януковичу — припинити "ганебне використання "Беркуту"та інших сил безпеки для провокацій, викрадень, переслідувань, катувань та принижень, а також арештів
У цьому ж пункті ЄП як приклад згадує викрадення та катування лідера Автомайдану Дмитра Булатова і нагадує Україні про її міжнародні зобов’язання
Європарламент має намір нагадати президентові Януковичі про відповідальність перед українським народом і міжнародним співтовариством

Європейський парламент має намір закликати ЄС і країни-члени розпочати підготовку персональних санкцій на поїздки, активи і нерухомість для українських чиновників, законодавців, олігархів, відповідальних за " суворі заходи і смерті" Євромайдану.

Застосування санкцій — це не стратегія ЄС, заявив Фюле
Євродепутати про Україну: потрібна постійна місія і гроші, а санкції — потім
ЄС має надати Україні перспективу членства — єврокомісар
У відсутності прогресу щодо безвізового режиму ЄС звинувачує Україну
Ештон: ЄС готовий підтримати українську економіку та допомогти у розслідуванні фактів насильства
Фюле: зараз на карті стоїть майбутнє України. Європа готова допомогти досвідом і грошима
Посол США: Україна може отримати або міжнародну підтримку, або санкції
Голова Комітету Держдуми РФ: резолюція ПАРЄ щодо України показує, що ця організація стає філією ЄС

"(ЄП) закликає інституції ЄС, країни-члени вжити негайних дій, включно зі збільшенням дипломатичного тиску і підготовку персонально націлених заходів і санкцій на поїздки, активи та нерухомість тих українських чиновників, законодавців та їхніх бізнес-спонсорів (олігархів), що відповідальні за застосування суворих заходів і смерть протестувальників, та активізувати зусилля з тим, щоб зупинити відмивання грошей і ухилення від сплати податків українськими компаніями та бізнесменами в європейських банках", — йдеться в чотирнадцятому пункті спільного проекту резолюції щодо України, розробленому усіма політичними групами Європейського парламенту, текст якого має агентство "Інтерфакс-Україна".

Резолюцію буде винесено на голосування у четвер, 6 лютого, після того, як у середу в ЄП відбудеться обговорення українського питання.

Водночас ЄП має намір закликати ЄС, США, МВФ, Світовий банк, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк "продовжувати готувати довгостроковий пакет конкретної фінансової підтримки, щоб допомогти Україні впоратися з погіршення фінансової та соціальної ситуації та надати економічну підтримку, для того, щоб уряд почав проводити необхідні глибокі та всеосяжні реформи для української економіки".

У цьому зв’язку іншим пунктом запропоновано висловити "вітання і підтримку тривалій роботі ЄС і США щодо створення відчутного короткострокового пакета допомоги для України, що має бути запропонований новому тимчасовому уряду, щоб полегшити важке становище з платежами".

Загалом постановочна частина резолюції налічує 22 пункти.

Так, у пункті першому ЄП пропонує висловити "повну солідарність і підтримку" українським людям за їхні зусилля щодо розбудови вільної, демократичної та незалежної України та їхнім європейським прагненням".

Другим пунктом ЄП має намір висловити глибоке занепокоєння у зв’язку з політичною кризою в Україні і насильницьким протистоянням в Києві та інших містах України.

"(ЄП) переконливо закликає до політичного вирішення кризи, і наполягає на справжній демократичній дискусії, дебатах про шляхи і засоби подолання конфронтації та розподілу країни", — йдеться в проекті резолюції.

У третьому пункті ЄП має намір рішуче засудити ескалацію насильства, висловлює співчуття сім’ям загиблих і "закликає українську владу повною мірою поважати громадянські права та основні свободи, а також вжити негайних заходів з припинення безкарності, розслідувати і покарати винних у насильстві проти мирних демонстрантів".

"(ЄП) закликає протестувальників на Майдані утриматися від використання сили, щоб підтримувати легітимність своєї справи мирним шляхом, і просить всіх опозиційних лідерів продовжувати утримуватися від насильства і дотримуватися мирного протесту", — зазначається у пункті четвертому проекту резолюції.

У п’ятому пункті висловлено занепокоєння застосуванням насильства з боку сил безпеки, "тітушек" і насильницькими актами ультра-націоналістів.

Вимога до президента України Віктора Януковичу — припинити "ганебне використання "Беркуту"та інших сил безпеки для провокацій, викрадень, переслідувань, катувань та принижень, а також арештів міститься в пункті шостому. У цьому ж пункті ЄП як приклад згадує викрадення та катування лідера Автомайдану Дмитра Булатова і нагадує Україні про її міжнародні зобов’язання.

У Наступному пункті ЄП має намір закликати главу української держави віддати наказ зупинити цю практику і вимагати негайного, без жодних умов, звільнення та політичну реабілітацію всіх демонстрантів і політичних ув’язнених, затриманих незаконно, зокрема і Юлії Тимошенко.

"(ЄП) закликає створити незалежний комітет з розслідування під егідою організації, такий, як Рада Європи для розслідування всіх порушень прав людини, що відбулися з початку демонстрацій", — йдеться в проекті.

Одразу ж після цього в іншому пункті міститься нагадування про готовність ЄС підписати Угоду про асоціацію та глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною одразу ж після завершення політичної кризи, і коли будуть виконані відповідні умови, визначені ще в грудні 2012 року у висновках Ради ЄС.

Дев’ятим пунктом депутати Європарламенту мають намір підтримати рішення українського парламенту відзначити пакет законів від 16 січня як "позитивний крок із політичного вирішення кризи", одночасно з цим ЄП висловив жаль, що закон про амністію "перетворює жертв на заручників" і висловлює думку, що "звільнення протестувальників без жодних умов значно б спростило переговори і заспокоїло б суспільство".

Черговий заклик до президента та уряду щодо "серйозного залучення у всеосяжний діалог з опозицією, громадянським суспільством і протестувальниками на Майдані для зниження напруження та поляризації ситуації, а також для пошуку шляху з подолання поточного політичного і соціальної кризи в Україні за допомогою мирного рішення" міститься в пункті десятому.

У пункті одинадцятому Європарламент має намір нагадати президенту В.Януковичу про його відповідальність перед українським народом і міжнародним співтовариством утриматися від використання репресивних методів, заклик виправити поточну політичну кризу і поважати права мирних протестувальників.

Наступний пункт присвячений участі ЄС як посередника і з метою спрощення процесу, що "призведе до зниження напруження, більш конструктивного діалогу з країною, вирішення кризи і подолання провалів тотальної недовіри".

"Наголошую, що такий діалог має бути прозорим, за участю представників Євромайдану і громадянського суспільства", — наголошується в проекті резолюції.

В іншому пункті ЄП має намір ініціювати створення постійної місії депутатів ЄП в Україні з метою "розрядити напруженість і спростити діалог між сторонами".

ЄП також має намір позначити і свою позицію щодо того, що одним з важливих рішень щодо врегулювання кризи в Україні є повернення до Конституції 2004 року.

ЄП також має намір закликати європейські інституції з країн ЄС бути більш відкритими для українського суспільства, зокрема, "за допомогою швидкої угоди про безоплатний візовий режим та, в кінцевому підсумку, безвізовий режим".

"(ЄП) вважає, що вартість візи має бути негайно знижена для молоді", — наголошується в проекті резолюції.

ЄП також вважає , що мають бути зроблені "подальші зусилля для долучення України до енергетичного ринку ЄС за допомогою Енергетичного співтовариства".

У пункті двадцятому йдеться про Росію. "(ЄП) закликає Росію дотримуватися конструктивної позиції і припинити відповідні заходи і надмірний тиск, спрямовані на підрив суверенного права її сусідів вільно визначати своє майбутнє. (ЄП) закликає ЄС і країни-члени говорити з Росією єдиним голосом на підтримку європейських прагнень країн Східного партнерства про вільний вибір поглиблювати їхні відносини з ЄС. Застосування політичного, економічного та іншого примусу порушує Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум 1994 року щодо безпеки України. Нагадуємо, що ЄС і Росія є відповідальними за активну участь у підтримці миру і процвітання їхніх спільних сусідів, що є вигідним і ЄС і Росії, (ЄП) підтверджує свою переконаність у тому, що співпраця з досягнення цієї мети є єдиним способом просування вперед", — йдеться в проекті резолюції.

У заключних пунктах ЄП має намір висловити свою підтримку подальшому залученню громадянського суспільства до процесу національних реформ, рекомендує поглибити міжпарламентське співробітництво з Парламентською асамблеєю Євронест, підтримує участь Конференції місцевих і регіональних влад Східного партнерства.

В останньому, 22 пункті, ЄП доручає своєму президенту довести цю резолюцію до всіх залучених сторін.

Вступна частина ж частина проекту резолюції присвячена опису подій Євромайдану.

Особливо слід наголосити на двох два пунктах — розчарування Європейського парламенту щодо того, що, "незважаючи на міжнародний тиск, українська влада продовжує політику залякування, репресій, катувань і насильства проти протестувальників, наслідком чого є більш ніж дві тисячі поранених, і, як мінімум, шестеро вбитих".

Цей пункт виписано європейськими "народниками" і "зеленими".

Іншим пунктом вступної частини Європарламент визнав за необхідне попередити, що у разі силового розвитку подій або проголошення надзвичайного стану, такі дії розглядатимуть як "кримінальний злочин і порушення фундаментальних прав з глибокими міжнародними наслідками".

Автором цього пункту є європейські "народники".

Застосування санкцій — це не стратегія ЄС, заявив Фюле

Європейський союз має стратегію щодо подолання кризи в Україні, яка не передбачає введення санкцій.

Про це повідомив європейський комісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле у середу, 5 лютого, виступаючи в Страсбурзі під час обговорення ситуації в Україні на пленарному засіданні Європейського парламенту.

"Наша стратегія (а ми маємо стратегію) — це не про санкції, а про залучення, яке базується на наших цінностях і принципах", — заявив єврокомісар.

Він зазначив, що ця стратегія має три стадії: "перша — деескалація, припинення спіралі насильства, гарантування стабільності та безпеки".

"Друга стадія — це політичний процес, це про платформу для всеосяжного політичного діалогу, щоб знайти вирішення середньострокових і довгострокових викликів, яких так багато", — повідомив Фюле.

При цьому він наголосив, що на цій другій стадії українці вирішуватимуть таку проблему, як зміна Конституції.

Іншою проблемою, яку, на його думку, мають вирішити українці, — це "створення умов для вільних і справедливих виборів, тому що попередні вибори не були хорошими".

"Перш ніж закликати до дострокових виборів, спочатку мають бути створені умови", — пояснив він.

Фюле висловив упевненість, що єдиний план, який може працювати, — це план, із яким прийдуть українці.

"Жоден план у Брюсселі, жоден план у Москві не буде успішним", — наголосив європейський комісар.

Крім того, він вважає, що стратегія ЄС дала свої результати, серед яких він назвав скасування законодавчого пакета від 16 січня, відставку уряду, закон "про амністію".

"Незважаючи на цей результат, є проблеми, пов’язані з основними правами людини. Цьому треба покласти край. Але є і інший результат — це біг проти часу. Чим більше часу для сторін, щоб установити певний рівень довіри і знайти вихід, тим більше часу є для зростання радикалізму й екстремізму і для тих елементів, які не під контролем", — заявив Фюле.

Євродепутати про Україну: потрібна постійна місія і гроші, а санкції — потім

У Європарламенті вважають, що Україна сама не зможе зупинити кризу і Європа має допомогти їй уникнути громадянської війни, зокрема, надіславши постійну місію. Про це йшлося у Страсбурзі, де Європарламент розглядає ситуацію в Україні, показує в сюжеті "5 канал".

Євродепутат Ребекка Гармс зазначила, що Євросоюз серйозно поставився до подій в Україні лише після смерті мітингарів.

"Для уникнення подальшої ескалації конфлікту ми маємо надіслати до Києва постійну спостережну місію", — заявила вона.

"Лікарі не можуть надати адекватну допомогу пораненим, деяких людей просто після операції викрадають невідомі", — зазначила Гармс.

"Якщо Україна скотиться до громадянської війни, це буде катастрофа для Європи", — заявила вона.

У свою чергу, євродепутат Гі Верхофстадт висловив думку, що треба "підготувати точкові санкції проти окремих членів режиму – зокрема, заборону в’їзду в Європу і замороження рахунків".

"А вже потім, якщо Янукович не випустить протестувальників і не оголосить дострокові вибори, не відновить Конституцію 2004 року, тоді прийде час застосувати ці санкції", — заявив він.

А депутат Європарламенту Андріан Северин заявив: "Україна сама не може зупинити цю кризу і їй потрібна допомога ЄС. Однак я вважаю, що санкції – крайній захід".

"Найважливіше – запропонувати Україні економічний і фінансовий пакет допомоги, співрозмірної з тим, що обіцяла Росія", — додав він.

"Ми маємо дати Україні чесний вибір між ЄС та Євразією", — переконаний Северин.

Нагадаймо, наприкінці січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проголосувала резолюцію по Україні і пригрозила забрати право голосу на квітневій сесії. При цьому в резолюцію слова про стурбованість української влади щодо захоплення адмінбудівель навіть не включили.